Місяць тому до студентів нашого навчального закладу звернулася директор Первомайського міського центру соціальної реабілітації дітей і інвалідів Зимна Н.Л.

 

з проханням влаштувати для дітей її закладу благодійний концерт до Міжнародного дня інвалідів. Ми  без коливань дали згоду, адже це найменше, що може зробити здорова людина для хворої: подарувати гарний настрій і виказати підтримку в знаменний для іншої людини день своєю присутністю.

 

 

І хоча, люди з обмеженими можливостями  не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили, що це -  шлях в нікуди. Вони пристосовуються до життя як можуть із усіх своїх сил. І для їх виживання не потрібно чогось особливого, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Проте від того, як суспільство ставиться до тих людей, кому, з тих чи інших причин, важко або не можливо самостійно подбати про себе, - залежить рівень цивілізованості цього суспільства.

Українське сучасне суспільство, нарешті, вирішило зробити крок до власної цивілізованості.  І ми вирішили приєднатися до цих починань не за ради PRу, а від розуміння проблем людей з особливими потребами, так як і серед нас є такі ж студенти.

 

 

 

 

До вихованців міського центру соціальної реабілітації дітей і інвалідів завітали представники міської влади в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, начальника управління праці та соціального захисту населення Колесніченко Ольги Анатоліївни, яка подарувала малечі центру пташку та іграшки.

 

Наші ж студенти подарували дітлахам незабутні враження від спілкування  та веселий настрій.

Задоволеними від виступів наших студентів були не тільки діти, а й їх батьки .

 

 

Під час виступів діти проявляли ініціативу і починали танцювати та підспівувати нашим артистам.

 

 

А студенти підхоплювали цю ініціативу і з задоволенням самі йшли до хороводів.

 

Ось таким неочікувано веселим і життєдайним святом вийшов наш візит до реабілітаційного дитячого центру. Він був корисним, в першу чергу, для нас: виявилось, що дарувати добро приємно! А дарувати його тим, хто якимось чином обділений життям, приємніше в декілька разів більше. 

Звичайно, цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

            Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає. Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року, не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди і вони потребують допомоги і уваги.

Інвалідність– міра втрати здоров’я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб, що вважається для особи нормальним.

А ще ми зрозуміли , що треба радіти життю і ділитися цією радістю з тими, хто цього потребує більше ніж матеріальних подарунків, адже від щирості, вміння запалювати в очах радість , піднімати настрій багато в чому залежить духовне, а, через нього, і фізичне  здоров’я!

Тож будьте, щирі,  веселі та здорові і перемога за вами!