Фото: Наталія Клименко. Гуляти «Софіївкою» — особливе задоволення

У неділю, 15 жовтня, молодь місцевого вишу ПННІ НУК відвідала Софіївський парк, що в Умані. Для багатьох це було перше знайомство з шедевром садово-паркового мистецтва. Якою відкрили для себе студенти Софіївку та що можна подивитися в парку восени.

З історії «Софіївки»

Парк «Софіївка» був закладений на межі ХVIII-ХIХ століть польським магнатом Станіславом Потоцьким, володарем уманських земель, для своєї дружини Софії де Вітт-Потоцької. Гуляючи одного разу з графом берегом річечки, що дзюрчала глибокою долиною, ясновельможна пані, нібито, сказала: «Яким гарним міг би бути тут сад!» І через чотири роки вздовж Кам’янки вже матеріалізувалося «Уманське чудо» — один із найкращих у Європі пейзажних парків. Парк створила любов Потоцького до «прекрасної фанаріотки», як називали Софію Потоцьку.

Навколо «Софіївки» існує чимало легенд. Одна з них — образ незрівнянної і підступної красуні-гречанки Софії, яка, подібно гомерівській Цирцеї, з легкістю і охотою перетворювала чоловіків на свиней. Тінь Софії з’являється у різних куточках парку і вселяється, начебто, в молодих необачних людей (що дуже ймовiрно). Є й інші легенди. Розповідають, наприклад, що сміливцю, який наважиться провести на самоті ніч в одному з темних вологих гротів парку, обов’язково явиться антична віщунка (очевидно, Кассандра або Сивілла з міста Кум) і відкриє йому майбутнє в усіх подробицях. Є історія, пов’язана із дубом-гігантом. Люди твердять, що він випромінює неабияку життєдайну силу, і що ця сила зростає разом із його віком за геометричною прогресією. Кажуть, якщо сісти на землю, обпертися спиною на величний стовбур дуба і довго-довго, вдень і вночі залишатися біля нього, то можна накопичити в своєму організмі неабиякий запас чистої дубової енергії.

Його краєвиди надихають, а визначні пам’ятки в цю пору року грають усіма фарбами.
Гуляти ним — завжди задоволення, окреме задоволення — коли він одягається в «золотий наряд».
Вражає його ландшафт: водний басейн вгорі, скельні породи — внизу; галявина, оточена дубами; стежки між скелями та великий Верхній став.
Тут потішні колісні пароплави, всюди шумить річка Кам’янка з романтичними місточками. Зачаровують фонтан Змія та павільйон Флори, тераса Муз, водоспади та містки, незліченна кількість скульптур давньогрецьких героїв і мислителів, Острів любові.
Все вражає своєю красою і різноманітністю локацій. У дендропарку є чимало надзвичайно мальовничих місць.

Особливо запам’яталась велика поляна, оточена, як колонами, дубовими деревами, на корі яких миготять міріади сонячних зайчиків. Посередині — велетенський (говорять, у п’ять обхватів) дуб-патріарх із довершеною темно-зеленою кроною.