«Про розум правителя першим ділом судять по тому,
яких людей він до себе наближає»         Макіавеллі      
 

   На кожному історичному етапі окремі особи відіграють у політиці провідну роль, здійснюють переважний вплив на інших людей.  Початок XXI ст. потребує політичних лідерів нового типу, що відповідає часу та складним політичним, економічним і соціальним умовам життя в сучасному суспільстві. Тому необхідно знати і розуміти, що являє собою феномен лідерства.

   Проблема політичного лідерства сягає своїм корінням у давнину. Конфуцій поділяв людейна тих, хто може здійснювати керівництво суспільством, та на тих, хто лише утворює труднощі на цьому шляху.  Плутарх і Геродот лідерами вважали тих, хто у скрутні часи, завдячуючи своїй силі, розуму, хитрощам, сміливості, одержують підтримку і визнання громадян. Платон зазначав, що правителями можуть бути лише філософи. Аристотельвважав, що право володарювати отримує той, хто перевищує інших розумом. В епоху Відродження Макіавеллі одним із перших дав розгорнутий опис лідера-государя, розробив технологію політичної діяльності, лідерської активності.

   20 березня 2019 року проведено «Філософські читання» на тему: «Історики та філософи Античності і Середньовіччя про політичне лідерство».

  Об’єктом дискусії студентів і викладачів стали праці мислителів Платона, Аристотеля, Плутарха, Светонія, Макіавеллі. Бесіда основувалась на працях філософів та істориків: «Держава», «Закони», «Політик», «Паралельні життєписи», «Життя 12 цезарів», «Державець».

   Тема політичного лідерства є невичерпною і потребує подальшого вивчення.

   До наступних зустрічей! 

З повагою Букіна Т.В.